malinka
06.05.2024, 14:30
Зараз триває розробка законопроекту "Про основні засади відновлення". Згідно з ним, в тому числі, будуть значно підвищені вимоги до проектної документації з будівництва.
Що змінюється?
Для реставрації об‘єктів культурної спадщини повинна буде розроблятися науково-проєктна документація. Але для об‘єктів, які будуються на основі будівельного паспорта, розроблення проєктної документації здійснюється за бажанням замовника. Також важливим пунктом стане цифровізація і автоматизація процесів, пов‘язаних з перевіркою проєктної документації, яка відбуватиметься у ЄДЕССБ. Всі вказані нововведення відповідають одному з найголовніших принципів відновлення України - “відбудувати краще, ніж було”.
Проєктна документація розроблятиметься виключно як електронний документ та підписуватиметься електронними підписами у ЄДЕССБ. Остання зможе автоматично блокувати затвердження проєктної документації, якщо експертний звіт на неї негативний. У випадку розробки документації на будівництво, яке відбуватиметься на територіях культурної спадщини, буде автоматично повідомлятись орган охорони культурної спадщини.
Підставами для автоматичної відмови у внесенні проєктної документації до ЄДЕССБ будуть:
нечинність або невідповідність кваліфікаційних сертифікатів виконавців;
перевищення гранично допустимої висоти об‘єкта;
відсутність у складі проєктної документації розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
невнесені або неповні відомості, недійсні документи тощо.
При цьому, обов‘язковій експертизі підлягатиме проєктна документація для об‘єктів класу наслідків (https://t.me/strojkh/5020) СС1, якщо вони споруджуються на територіях з складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Також у випадку будівництва із залученням бюджетних коштів вартістю понад 1 млн гривень і у випаду робіт з втручанням у несучі конструкції багатоквартирних будинків і для об'єктів класу наслідків СС2 і СС3.
Згідно з законопроєктом перевірятиметься і відповідність забудови цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до спеціального класифікатора, відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а також відповідність обмеженням у використанні земель.
а результатами експертизи виготовлятиметься експертний звіт з позитивним або негативним висновком.
Крім того, законопроект закріплює обов’язковість використання державної цифрової екосистеми управління відновленням DREAM (https://t.me/strojkh/4554), яка забезпечує прозорість та підзвітність проектів відновлення на кожному етапі їхнього впровадження.
Що змінюється?
Для реставрації об‘єктів культурної спадщини повинна буде розроблятися науково-проєктна документація. Але для об‘єктів, які будуються на основі будівельного паспорта, розроблення проєктної документації здійснюється за бажанням замовника. Також важливим пунктом стане цифровізація і автоматизація процесів, пов‘язаних з перевіркою проєктної документації, яка відбуватиметься у ЄДЕССБ. Всі вказані нововведення відповідають одному з найголовніших принципів відновлення України - “відбудувати краще, ніж було”.
Проєктна документація розроблятиметься виключно як електронний документ та підписуватиметься електронними підписами у ЄДЕССБ. Остання зможе автоматично блокувати затвердження проєктної документації, якщо експертний звіт на неї негативний. У випадку розробки документації на будівництво, яке відбуватиметься на територіях культурної спадщини, буде автоматично повідомлятись орган охорони культурної спадщини.
Підставами для автоматичної відмови у внесенні проєктної документації до ЄДЕССБ будуть:
нечинність або невідповідність кваліфікаційних сертифікатів виконавців;
перевищення гранично допустимої висоти об‘єкта;
відсутність у складі проєктної документації розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
невнесені або неповні відомості, недійсні документи тощо.
При цьому, обов‘язковій експертизі підлягатиме проєктна документація для об‘єктів класу наслідків (https://t.me/strojkh/5020) СС1, якщо вони споруджуються на територіях з складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. Також у випадку будівництва із залученням бюджетних коштів вартістю понад 1 млн гривень і у випаду робіт з втручанням у несучі конструкції багатоквартирних будинків і для об'єктів класу наслідків СС2 і СС3.
Згідно з законопроєктом перевірятиметься і відповідність забудови цільовому призначенню земельної ділянки відповідно до спеціального класифікатора, відсутність у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, а також відповідність обмеженням у використанні земель.
а результатами експертизи виготовлятиметься експертний звіт з позитивним або негативним висновком.
Крім того, законопроект закріплює обов’язковість використання державної цифрової екосистеми управління відновленням DREAM (https://t.me/strojkh/4554), яка забезпечує прозорість та підзвітність проектів відновлення на кожному етапі їхнього впровадження.