До 1940-х: територія займали будівлі Пасажу; значні руйнування в роки війни.
![]()
- 1950–ті: закладення скверу (1951 рік), створення алеї, каскаду фонтанів, первинне озеленення.
- 1960–1980-ті: утвердження скверу як громадського простору; локальні ремонти, заміна обладнання фонтану.
- 1990-ті: період без системних інвестицій; поступове старіння інфраструктури.
- 2009: реконструкція — оновлені доріжки, плитка, лавки, модернізація фонтану, після чого його було передано Свято-Покровському чоловічому монастирю та перейменовано на Покровський сквер.
- Після 2022: сквер зберігає роль зеленої оази.
Цей сквер не просто простір відпочинку: він є символом відновлення після війни, адже створений на місці руйнувань, служить пам’яттю про часи окупації та порятунку
Закладено цю пам'ятку Харкова у 1951 році на території, де раніше стояли будівлі старого «Пасажу», які були зруйновані під час окупації Харкова.Перша назва Сквер імені 8-ї річниці визволення Харкова.
Сквер будували протягом двох років архітектори М.С.Луцький, І.Я.Жилкін, Г.Г. Вегман та А.С.Маяк. У сквері було розбито квітники, висаджено дерева та кущі, прокладено доріжки, споруджено каскад фонтанів.
Три пам’ятки у Харкові внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО
- Успенський собор. П'ятий із дванадцяти офіційних символів міста. Сучасна будівля Харківського Успенського собору зведена у 1771-1777 роках на місці старого храму, що існував з 1688 року, а його знаменита дзвіниця (висотою 89,5 м) була побудована пізніше, до 1844 року.
- Покровська церква. Найстаріша будівля міста, яка збереглася.
- Найстаріша кам'яна споруда міста, побудована у 1689 році козаками на місці дерев'яного храму. Вона є видатним взірцем українського бароко та частиною Покровського монастиря, заснованого пізніше, у 1726 році.
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка. Будівля була зведена у 1841 році і пізніше реконструйована. Архітектор А. Тон.
Також раніше повідомлялося, що ведеться робота з номінації Держпрому до списку ЮНЕСКО.
«Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього «імунітету» вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб», – йдеться у повідомленні.
Останній раз редагувалося Олег; 08.12.2025 в 12:42.